Зміна клімату

Протягом періоду кліматичної норми між 1961 і 1990 рр. (базовий період) середньорічна температура повітря становила близько 5,8°C, з максимумом 7,8°C у 1975 і 1989 рр. За останні 28 років (1991-2018 рр.) середньорічна температура зросла до 6,9°C, тобто на 1,1°C. Вона стала особливо зростати, починаючи з 2007 р., коли пікове значення досягнуло 8,1°С у 2015 р. Середньомісячна температура найхолодніших і найспекотніших місяців (січень і липень) у періоди 1961-1990 та 1991-2018 рр. була -8,2°С і -5,4°С та 17,5°С і 19,7°С, відповідно.

Найбільший приріст середньомісячних температур порівняно з кліматичною нормою спостерігався у зимовий та літній періоди, а також у березні (див. рис. 1). Більше того, ця тенденція пришвидшилася протягом останніх п’яти років (2014-2018 рр.), коли найвищий рівень зафіксованого підвищення температури становив понад 3°C у лютому та березні. Особливо спекотно було в липні 2014, 2016 та 2018 рр., коли середня температура повітря перевищила 20°C, що відповідає минулому довгостроковому середньому значенню для Центральної України (наприклад, у м. Дніпро). У 2017 та 2018 рр. літні дні (з максимальною добовою температурою, що перевищувала 25°C) спостерігалися вже у квітні, що є ще одним свідченням нещодавніх змін клімату в регіоні.

Середньорічна кількість опадів в районі біосферного резервату, порівнюючи останні три десятиліття з базовим періодом, залишилася майже незмінною ‒ 634 та 632 мм. Однак, за три з п’яти років між 2014-2018 рр. випало менше 500 мм опадів. Найбільше опадів продовжує випадати влітку, хоча протягом року спостерігаються деякі зміни в їхній кількості. У період з 1991 по 2018 рр. у червні та серпні було зафіксовано суттєве зменшення кількості дощів  ‒ відповідно на 14 та 13 мм порівняно з кліматичною нормою. Єдиним місяцем, у якому спостерігалося значне збільшення опадів, був жовтень із надлишком у 17 мм.

Протягом останніх п’яти років середня тривалість сухого періоду становила 12 днів на місяць, а найдовша ‒ між серпнем і листопадом (16-17 днів). Максимальна добова кількість опадів випадає зазвичай з травня по липень із середнім показником 20-30 мм за 24 години. Абсолютний максимум був зафіксований у липні 2018 р. ‒ 56 мм на добу, що становило 60% від норми опадів за цей місяць. Період з травня по липень також характеризується частими сильними та надзвичайно потужними дощами. Через зміни температури повітря, особливо в зимовий сезон, останніми роками все більше опадів випадає у вигляді дощу, а не снігу, що впливає на режим водопілля навесні.

Прогнози на майбутнє

Згідно з найбільш вірогідним сценарієм кліматичних змін для Деснянського регіону (сценарій А1В Міжурядової групи експертів зі зміни клімату), очікувана середньорічна температура до кінця ХХІ ст. збільшиться на 2,5°C порівняно із середнім показником у 2000-2010рр. Сценарій також вказує на зростання мінливості кількості опадів, що може ускладнювати розвиток сталого й адаптованого сільського та лісового господарства в регіоні.

Збільшення середніх температур, спекотні дні та періоди посухи сприяють випаровуванню та прискорюють транспірацію водойм, ґрунтів та рослин, що веде до зневоднення ландшафту. Разом із змінами обсягів та періодів випадання опадів, підвищення швидкості стоку та несталого використання води фермерами і приватними дворогосподарствами, водний баланс зазнає додаткового тиску. Водно-болотні угіддя не можуть відновитись і продовжують пересихати.

Головні наслідки (впливи):

• Зниження рівня поверхневих і підземних вод стає очевидним на прикладі обміління та пересихання як самої річки Десна так і її приток, озер, ставків і колодязів
• Зміни режиму проходження водопілля
• Забруднені поверхневі та підземні води

Загрози для людей:

• Частіші хвилі спеки загрожують здоров’ю людей, особливо представників вразливих груп. Не лише люди, але й рослини і тварини зазнають стресу, слабшають або гинуть від спеки
• Як наслідок надмірного тепла чи теплових стресів, можуть виникати захворювання органів дихання та серцево-судинної системи
• Вищий ризик пожеж
• Захворювання, спричинені неякісною або забрудненою водою
• Зниження якості та кількості питної води
• Обмеження та перебої з водопостачанням

Ліси, луки та сільськогосподарські угіддя все більше страждають від зневоднення. Поєднання умов сухості, внаслідок зміни клімату, та несталого використання води збільшує ризик виникнення лісових пожеж та загоряння торфовищ, боліт і полів.

Загрози для людей:

• Пересихання торфовищ, лісів та ріллі, що спричиняє часті пожежі, може викликати збільшення кількості алергічних та астматичних захворювань у регіоні.
• Забруднення повітря викидами дрібних часточок під час пожеж може викликати серцево-судинні і легеневі захворювання та навіть смерть.
• Стихійні пожежі збільшують ризик загибелі людей та пошкодження інфраструктури

Відбуваються зміни і в тваринному світі, популяціях та ареалах рослин. Вони включають появу чужорідних видів і, одночасно, погіршення умов існування місцевих видів рослин і тварин. Розповсюдження шкідників і хвороб та катастрофічне розмноження комах спостерігається здебільшого в лісових та сільськогосподарських екосистемах. Значні популяції комах, що знищують дерева та посіви, виявляють на посушливих територіях. Надзвичайно вразливими є монокультурні соснові ліси -  популяція короїдів зараз стала основною загрозою для цих деревостанів.

Загрози для людей:

• Діарея та інфекційні захворювання, при яких збудники хвороб передаються комарами або кліщами (наприклад, кліщовий бореліоз – хвороба Лайма та енцефаліт) можуть виникати частіше, оскільки температура повітря поступово підвищується
• Пошкодження лісів та втрата обсягів деревини і лісової продукції
• Збільшення випадків алергії та анафілактичних шоків

Зміна клімату також зумовлює збільшення кількості небезпечних погодних явищ, таких як шторми, спеки, повені, град та піщані бурі, заморозки та ожеледиця наприкінці весни. Екосистеми та люди, що входять до їх складу, зазнають впливу на різних рівнях, в різних просторових та часових рамках через різні наслідки таких явищ.

Загрози для людей:

• Безпосередня шкода фізичному та психічному самопочуттю: наприклад, повінь може спричинити появу цвілі або вогкості, що провокують кашель, мокроту, проблеми з диханням та алергічні реакції
• пошкодження інфраструктури, будинків та приватної власності
• збитки, заподіяні врожаю та жнивам
• перебої з постачанням електроенергії
• інші негативні наслідки

Протягом періоду кліматичної норми між 1961 і 1990 рр. (базовий період) середньорічна температура повітря становила близько 7,4 °C. Вона досягла максимальних значень ‒ 9,0 °C (Рава-Руська) та 9,1°C (Яворів) ‒ у 1989 р. За останні 28 років (1991-2018 рр.) середньорічна температура зросла до 8,4°C, тобто на 1,0°C. Температура стала особливо високою, починаючи з 2014 р., з піком в 10,0°C у 2015р. в Яворові. Середньомісячна температура найхолоднішого та найспекотнішого місяців (тобто січня та липня) у періоди 1961-1990 та 1991-2018 рр. становила, відповідно, -4,4 та -2,4°C і 17,5 та 19,2°C.

Найвищий приріст середньомісячних температур порівняно з кліматичною нормою спостерігався взимку (січень та лютий) та у літні місяці (липень і серпень) (див. Рис.). Більше того, ця тенденція пришвидшилася протягом останніх п’яти років (2014-2018 рр.), коли найвищий рівень зафіксованого підвищення температури становив понад 2,5°C у грудні, серпні та лютому. Особливо спекотно було у серпні 2015 р. та липні 2014 р., коли середня температура повітря досягла відповідно 21,5 та 20,5°С, що відповідає минулому середньому довгостроковому значенню по Центрально-Східній Україні в межах степової зони. У 2018 р. літні дні (з максимальною добовою температурою, що перевищує 25°C) спостерігалися вже у квітні, що є додатковим свідченням нещодавніх змін клімату в регіоні.

Середньорічна кількість опадів у районі біосферного резервату зросла майже на 6% ‒ з 719 до 765 мм, порівнюючи базовий період з трьома останніми десятиліттями. Однак у восьми з десяти років між 2009 і 2018 рр. кількість опадів була близькою до довгострокового середнього значення, яке спостерігалось у 1961-1990 рр. Найбільше опадів випадає усе ж протягом літнього сезону, хоча спостерігаються певні зміни у їхньому обсязі протягом року. З 1991 по 2018 рр. було зафіксовано помітне зменшення кількості дощів у червні та грудні, тоді як у вересні, травні та березні їх стало значно більше порівняно з кліматичною нормою. Найменші зміни в режимі опадів спостерігалися у липні та серпні.

Протягом останніх п’яти років середня тривалість сухого періоду становила 9 днів на місяць, причому найдовший послідовний період в 35 днів спостерігався у серпні‑вересні 2015 р. Максимальна добова кількістю опадів в середньому становить 20-30 мм за 24 години і зазвичай випадає у травні-липні та вересні-жовтні. Абсолютний максимум ‒ 69 мм / добу, що становив 146% від довгострокового середнього показника за цей місяць, було зафіксовано у жовтні 2016 р. У біосферному резерваті Розточчя середня кількість днів з надзвичайно сильними дощами (R> 20 мм) дорівнює шести, і є найбільшою серед інших резерватів. Через зміни температури повітря у минулі зимові сезони стабільний сніговий покрив був відсутній, тоді як значна частина опадів випадала у вигляді дощу, а не снігу.

Прогнози на майбутнє

Згідно з найбільш вірогідними сценаріями розвитку кліматичних змін у регіоні Розточчя (сценарії В1 та А2 Міжурядової групи експертів зі зміни клімату), очікується, що середньорічна температура до кінця ХХІ ст. відповідно збільшиться на 2,1 та 4,6°C порівняно із середніми показниками за 2000-2010 рр. Сценарії також вказують на зростання мінливості кількості опадів, що може ускладнювати розвиток сталого й адаптованого сільського та лісового господарства в регіоні.

Останніми роками, окрім зміни сезонів та напрямків вітру, на території зростають середні температури, збільшується кількість спекотних днів, з’являються нові максимальні температури, спеки та посухи. Нагріванню землі значною мірою сприяють ущільнені поверхні, бідні на біомасу й біорізноманіття, а також сільськогосподарські, лісові та міські екосистеми.

Це створює як постійні, так і періодичні стреси для флори і фауни в різні способи: окрім прямого нагрівання та стресу, викликаного сухим кліматом, такі мінливі умови зумовлюють прискорення випаровування та транспірацію водних об’єктів, ґрунтів і рослин, що веде до зневоднення ландшафту. Через зміни у кількості та часі випадання опадів, поєднаних з вищими показниками стоку та несталим використанням води аграрними та приватними господарствами, водний баланс потрапляє під додатковий тиск.

Головні наслідки (впливи):

• Зниження рівня поверхневих і підземних вод стає очевидним на прикладі обміління та висихання водно-болотних угідь, струмків, річок, колодязів, лісів та водойм
• Зниження рівня зволоженості грунтів
• Забрудненя поверхневих та підземних вод та нагромадження забруднюючих речовин у відкладах на дні водойм і річок
• Зниження охолоджуючої функції екосистем

Загрози для людей:

• Частіші хвилі спеки загрожують здоров’ю людей, особливо представників вразливих груп. Не лише люди, але й рослини і тварини зазнають стресу, слабшають або гинуть від спеки
• Як наслідок надмірного тепла та термальних стресів, можуть виникати захворювання органів дихання та серцево-судинної системи
• Вищий ризик пожеж
• Захворювання, спричинені неякісною або забрудненою водою
• Зниження якості та кількості питної води
• Проблеми з водопостачанням

Зміна клімату й землекористування зумовлює модифікації середовищ існування, дикої природи, популяцій та видів рослин і тварин. Спостерігається як зменшення кількості місцевих видів рослин та тварин через різноманітні захворювання, так і поява чужорідних та інвазивних видів. Дедалі частіше спостерігаєть поява нових шкідників, хвороб, сплески популяцій комах та алергенів, особливо в лісових та сільськогосподарських екосистемах. Загалом відбувається скорочення біорізноманіття, яке ще більше прискорюється під тиском землекористування та людської діяльності.

Загрози для людей:

• Діарея та інфекційні захворювання, при яких збудники хвороб передаються комарами або кліщами (наприклад, кліщовий бореліоз – хвороба Лайма та енцефаліт) можуть виникати частіше, оскільки температура повітря поступово підвищується
• Пошкодження та втрата обсягів деревини і лісової продукції
• Збільшення випадків алергії та анафілактичних шоків

Зміна клімату також зумовлює збільшення кількості небезпечних погодних явищ: буревіїв, спеки, проливних дощів і повеней, гроз, граду і пилових бурь, заморозків та ожеледиці наприкінці весни. Екосистеми та люди, як їхня частина, відчувають їхні наслідки на різних рівнях та в різних просторових і часових умовах.

Загрози для людей:

• Безпосередня шкода фізичному та психічному самопочуттю: наприклад, повінь може спричинити появу цвілі або вогкості, що провокують кашель, мокроту, проблеми з диханням та алергічні реакції
• пошкодження інфраструктури, будинків та приватної власності
• збитки, заподіяні врожаю та жнивам
• перебої з електропостачанням
• інші негативні наслідки

Протягом періоду кліматичної норми між 1961 і 1990 рр. (базовий період) середньорічна температура повітря становила близько 7,4°С, досягнувши максимальних значень 9.5°С і 9.1°С у 1989 та 1990 рр. відповідно. За останні 28 років (1991-2018 рр.) середньорічна температура становила 8,5°С, збільшившись, таким чином, на 1,1°С. Вона стала особливо високою, починаючи з 2014 р.: її середнє значення у кожному році перевищувало 9,0°С, з піком 9,8°С у 2015 р. Середньомісячна температура найхолодніших і найспекотніших місяців (тобто січня та липня) у періоди 1961-1990 та 1991-2018рр. становила, відповідно -4,6 та -2,5°С та 18,1 і 19,8°С.

Найвищий приріст середньомісячних температур порівняно з кліматичною нормою спостерігався взимку (січень та лютий) та у літні місяці (липень і серпень) (див. Рис.). Більше того, ця тенденція пришвидшилася протягом останніх п’яти років (2014-2018рр.), коли найвищий рівень зафіксованого підвищення температури становив понад 2,5°С у лютому, березні, серпні та грудні. Особливо спекотно було у серпні 2015 р. та липні 2014 р., коли, через значні хвилі спеки, середня температура повітря досягла відповідно 21,9 та 21,2°С. Ці величини відповідають минулому середньому довгостроковому значенню для Центрально-Східної України в межах степової зони. У 2018 р. літні дні (з максимальною добовою температурою, що перевищує 25°С) спостерігалися з квітня по вересень, а їхня кількість досягла 89, тоді як у 2014-2018рр. їх в середньому було лише 64 на рік.

Середньорічна кількість опадів у районі біосферного резервату зросла майже на 8% ‒ з 559 до 603 мм, порівнюючи базовий період з трьома останніми десятиліттями. Більше того, у восьми з дванадцяти останніх років між 2007 і 2018 рр. кількість опадів перевищила 120% від довгострокового середнього значення, яке спостерігалось у 1961-1990 рр. Найбільше опадів випадає усе ж протягом літнього сезону, хоча їхній розподіл протягом року зазнав змін. З 1991 по 2018 рр. було зафіксовано помітне зростання кількості дощів у весняні місяці та у вересні-жовтні, тоді як лише протягом трьох місяців (червень, липень та листопад) їх стало менше порівняно з кліматичною нормою.

Протягом останніх п’яти років середня тривалість сухого періоду становила 9 днів на місяць, причому найдовший послідовний період із 25 днів спостерігався у серпні 2015 р. Максимальна добова кількість опадів зазвичай випадає у травні-липні та вересні-жовтні і становить в середньому 15-25 мм за 24 години. Абсолютний місячний максимум ‒ 130 мм, було зафіксовано у травні 2014 р. та липні 2018 р., що становило понад 20% від середньорічної суми опадів в ці роки. Порівняно з двома іншими біосферними резерватами, середня кількість вологих днів (зі снігом або дощем) у Шацькому резерваті набагато вища (приблизно 160 днів на рік), що означає меншу тривалість сухого періоду, якому, однак, перешкоджає низька водоутримуюча здатність піщаних ґрунтів. Завдяки специфічній циркуляції повітря, великі водойми Шацького біосферного резервату пом’якшують несприятливі наслідки зміни клімату у навколишніх екосистемах, забезпечуючи їм прохолодні та вологі потоки повітря.

Прогнози на майбутнє

Згідно з найбільш вірогідними сценаріями розвитку кліматичних змін у Шацькому регіоні (сценарії В1 та А2 Міжурядової групи експертів зі зміни клімату), очікується, що середньорічна температура до кінця ХХІ ст. збільшиться, відповідно, на 2,0 та 4,6°C порівняно із середніми показниками за 2000-2010 рр. Сценарії також вказують на зростання мінливості кількості опадів, що може ускладнювати розвиток сталого й адаптованого сільського і лісового господарства, а також туризму в регіоні.

На території біосферного резервату почастішали спекотне і посушливе літо та м’яка зима без морозу і снігу, особливо протягом останніх п’яти років. Підвищення середніх температур, спекотні дні та періоди посухи зумовлюють прискорення  випаровування та транспірацію водних об’єктів, ґрунтів і рослин, що веде до зневоднення ландшафту. У поєднанні із змінами у кількості та часі випадання опадів, прискоренням стоків, гірничовидобувною діяльністю на прилеглих територіях та несталим використанням води фермерськими і приватними господарствами, водний баланс зазнає додаткового тиску. У 2019 р. спостерігалося значне зниження рівня води у приблизно двох десятках озер, включно із Світязем, найбільшим озером Шацького біосферного резервату. Його вважають найчистішим та найглибшим озером в Україні і визнають одним із семи українських чудес природи та улюбленим місцем відпочинку. За останні 35 років рівень води в озері впав на 38 см нижче спостережуваної норми. Подальші спекотні та посушливі роки, а також не стале використання води, становлять головну перешкоду для відновлення озер.

Головні наслідки (впливи):

• Зниження рівня поверхневих і підземних вод стає очевидним на прикладі обміління та пересихання озер, річок, ставків, джерел та колодязів
• Підвищення температури води та евтрофікація (накопичення поживних речовин, в результаті внесення сільськогосподарських добрив)
• Низька якість води (з частинками та токсинами) та седиментація (відкладання осаду)
• Зневоднення та висихання флори і фауни

Загрози для людей:

• Частіші хвилі спеки та нові температурні максимуми загрожують здоров’ю людей, особливо представників вразливих груп. Не лише люди, але й рослини і тварини зазнають стресу, слабшають або гинуть від спеки
• Зниження якості та кількості споживчої та питної води
• Як наслідок надмірного тепла, можуть виникати захворювання органів дихання та серцево-судинної системи
• Захворювання, спричинені неякісною або забрудненою водою
• Вищий ризик стихійних пожеж

Ліси, болота, луки та сільськогосподарські угіддя все більше страждають від зневоднення. Поєднання сухості, внаслідок зміни клімату, та несталого використання води збільшують ризик виникнення пожеж. Особливо почастішали випадки загоряння луків і торфовищ. Незважаючи на те, що частота виникнення лісових пожеж залишається низькою, тим не менше зростає ризик  їнього виникнення. За таких умов пожежі здебільшого спричиняють необачні люди або удари блискавки під час гроз.

Загрози для людей:

• Зневоднення та пересихання різних видів екосистем спричиняє часті пожежі, і може викликати збільшення кількості алергічних та астматичних захворювань у регіоні
• Забруднення повітря викидами дрібних часточок під час пожеж може викликати серцево-судинні і легеневі захворювання та навіть смерть
• Стихійні пожежі збільшують ризик загибелі людей та пошкодження інфраструктури

Загалом спостерігається зменшення біорізноманіття, зумовлене як зміною клімату, так і впливом антропогенних чинників. Відбуваються зміни в тваринному світі, в популяціях рослин та середовищах проживання. З’являються чужорідні види і водночас погіршуються умови існування місцевих видів рослин і тварин. Розповсюдження шкідників і хвороб та катастрофічне розмноження комах спостерігається здебільшого в лісових та сільськогосподарських екосистемах. Зростаючі популяції комах, що знищують дерева і посіви, виявляються на посушливих територіях. Надзвичайно вразливі монокультурні соснові ліси - приміром, популяція короїдів зараз стала основною загрозою для цих деревостанів.

Загрози для людей:

• Діарея та інфекційні захворювання, при яких збудники хвороб передаються комарами або кліщами (наприклад, кліщовий бореліоз – хвороба Лайма та енцефаліт) можуть виникати частіше, оскільки температура повітря поступово підвищується
• Пошкодження та втрата обсягів деревини і лісової продукції
• Збільшення випадків алергій та анафілактичних шоків

Зміна клімату також зумовлює збільшення кількості небезпечних погодних явищ: спеки, посух, злив і повеней, буревіїв, граду, пилових і снігових бурь, заморозків та ожеледиці наприкінці весни. Екосистеми та люди, як їх частина, відчувають їхні наслідки на різних рівнях та в різних просторових та часових рамках.

Загрози для людей:

• Безпосередня шкода фізичному та психічному самопочуттю: наприклад, повінь може спричинити появу цвілі або вогкості, що провокують кашель, мокроту, проблеми з диханням та алергічні реакції
• Під час спеки та посухи можуть відбуватися різкі перепади артеріального тиску, серце повинно битися швидше, а тіло втрачає значну кількість рідини через підвищене потовиділення.
• Сприйняття тілом зовнішніх умов та температури (вологість, швидкість вітру та умови сонячного випромінення) також можуть мати значний вплив на здоров’я
• пошкодження інфраструктури, будинків та приватної власності
• збитки, заподіяні врожаю та жнивам, зупинка виробництв
• перебої з електропостачанням
• Рівень нещасних випадків зростає, а продуктивність праці працівників падає
• інші негативні наслідки