Десняньский Біосферний Резерват

Деснянський біосферний заповідник

Біосферний Резерват Розточчя

Біосферний заповідник Розточчя

Шацький Біосферний Резерват

Біосферний заповідник Шацький

Екосистемна адаптація до зміни клімату (EA)

Шляхи вирішення вже є в природі

Екосистемна адаптація (EA) до зміни клімату визначається як:

“використання біорізноманіття та екосистемних послуг як частини загальної стратегії адаптації, щоб допомогти людям адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату. (…) EA спрямована на підтримку та підвищення стійкості та зменшення вразливості екосистем та людей перед несприятливими наслідками зміни клімату”.

(Посилання: SCBD, 2009:41)

EA до зміни клімату – це метод збереження існуючих функціональних екосистем, зменшення антропогенного навантаження та відновлення екологічних структур і процесів з метою підвищення загальної функціональності системи та покращення її стану. Таким чином, у час стрімких антропогенних змін клімату та їх руйнівних наслідків, ЕА спрямована на збереження людських життів, засобів до існування та добробуту шляхом збереження та відновлення основних екологічних функцій.

Підхід EA лежить на межі цілей сталого розвитку шляхом зменшення та буферизації наслідків зміни клімату, збереження та відновлення біорізноманіття та функцій екосистем, а отже, захисту та забезпечення соціально-економічних вигод у місцевому масштабі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдяки різносторонній користі та відсутності втрат, адаптація на основі екосистем повинна стати фундаментом взаємодії людини і природи у контексті змін клімату, сприяючи збереженню природи та цілісному управлінню екосистемами. Абсолютний пріоритет повинен відводитися таким заходам, як утримання води, охолодження та пом'якшення мікрокліматичних коливань, сповільнення або усунення суховіїв. Ці заходи будуть успішними лише у тому випадку, якщо вони супроводжуватимуться збільшенням біомаси наближеної до природньої рослинності ландшафту, доглядом за ґрунтом та утворенням гумусу.

Чому адаптація?

Людству поки не вдалося змінити схеми своєї економічної та побутової діяльності таким чином, щоб хоча б частково зменшити викиди та збільшити поглинання СО2. В останнє десятиліття стало очевидним, що недостатньо мати за мету запобігання зміні клімату. Ми вже переживаємо кліматичні зміни, і нам потрібно адаптуватися до них. Саме тому необхідно працювати над досягненням обох цілей – пом'якшення наслідків зумовлених зміною клімату та адаптація до них.

Адаптація – це процес пристосування до поточного або очікуваного зміненого стану, наприклад до клімату та його наслідків. Процес пристосування людей та природи до мінливості клімату триває вже мільйони років, однак актуальні швидкі зміни випереджають їх адаптаційні механізми.

Д. Юлдашева, К. Мак - Континуум адаптації до кліматичних змін та шляхи зниження ризиків, адаптовано з GIZ (2021) Інтеграція EA та IWRM для стійкого до клімату управління водними ресурсами. Німецьке товариство міжнародної співпраці (GIZ) GmbH, Бонн, Німеччина

На перший погляд, захисні споруди, такі як дамби або водозбори, можуть здатись ефективними та виправданими. Однак такі "жорсткі" або "сірі" заходи часто передбачають надмірно високі фінансові та екологічні витрати, що робить їх більш ризикованими та призводить до більшої кількості потенційних загроз. Екосистемний, або ж "зелений", підхід, навпаки, використовує природні властивості та процеси екосистем, захищаючи та стало керуючи ними або відновлюючи їх. Ці заходи є значно дешевшими і, в кращому випадку, ефективнішими, ніж "сірі" заходи, оскільки зміцнення екосистем одночасно сприяє збільшенню кількості екосистемних послуг.

Екосистемна адаптація

EA допомагає зберегти екосистемні послуги, особливо регулюючі послуги, такі як регулювання клімату (наприклад, охолодження) та боротьба з ерозією та паводками (затримання води). Екосистемні послуги також передбачають забезпечувальні та культурні послуги, які є вирішальними для добробуту людей. Ці зусилля часто мають синергетичний характер із зусиллями щодо пом'якшення наслідків в екосистемах (наприклад, поглинання вуглецю) під час ведення лісового та сільського господарства, управління водно-болотними угіддями та інших видів землекористування та управління природними ресурсами.