Моніторинг пілотних проєктів на території Біосферного резервату “Розточчя”

В рамках проєкту «Повторне зволоження та відновлення заповідного болота «Заливки» на території Біосферного резервату Розточчя заплановане повторне зволоження та відновлення заповідного болота, яке було осушене понад 50 років тому. Внаслідок осушення постраждала місцева екосистема, саме тому фахівці працюють над її відновленням.

«Раніше на цій території була типова болотна рослинність, яка майже повністю зникла. Росла журавлина, килим сфагнових мохів, пухівка піхвова… Першими, до речі, почали зникати дикі орхідеї. Безперечно, насіння цих рослин збереглося у грунті, адже болота — це чудова форма конвервування рослинності. На глибині можна знайти рослини, які були і 200 років тому на цій території. Ми сподіваємося, що з появою вологи ця рослинність повернеться» —розповідає Галина Стрямець, заступниця директора з наукової роботи заповідника «Розточчя».

В рамках проєкту тут провели гідрологічне, ботанічне, зоологічне, біоценотичне обстеження. Провели геодезичні роботи і визначили місця влаштування загат і водорозподільних канав. Також фахівці заклали мережу спостережних міні- свердловин для моніторингу рівня грунтових вод і закупили матеріали та інструменти для виконання наступних робіт.

«Ми вертикально встановили на території болота 30 труб, за допомогою яких будемо проводити гідрологічний моніторинг. За допомогою них ми бачимо, який рівень води на території. Вода дуже повільно, але «підходить». Ще торік ми могли ходити тут і не відчувати води під ногами, тепер пройти можна тільки в чоботах», — розповідає Андрій Михнович, доцент географічного факультету Львівського університету, один із виконавців пілотного проєкту.

Підтоплення болота допомагає також впоратися з підземними пожежами, які спалахували на території резервату.

У липні на каналі змонтують дві загати, які сприятимуть розливу води на території Заливок. Місця обрали за перепадом рельєфу та напрямом течії. Загати гальмуватимуть потік води.

«Дуже важливо зберігати болота, адже для біорізноманіття болота мають важливе значення. Що більша вологість, то більше тут буде біорізноманіття. Зокрема, тут мешкає червонокнижний птах прудка очеретянка, цей вид дуже залежний від вологих лук та боліт. Так само тут мешкають кутори, але їх останніми роками тут було менше і менше…

Так само довгий час не було бобрів, але їхня популяція відновилися і вони допомагають зберігати воду на території “Заливок”, будуючи свої власні загати. На болотах мешкають багато видів безхребетних. Але тут йдеться не тільки про збереження червонокнижних видів, але й інших, які, власне, творять багатство місцевої екосистеми», — підсумувала Любов Горбань.

Другий проєкт “Рекультивація антропогенно порушених земель як метод адаптації”, на відвалах колишнього сірчаного кар'єру у с. Старичі. Зараз на цій території пустеля з відходів, з якої вітер розносить залишки хімічних сполук навколо населених пунктів.

В радянський час на цій території відкритим способом видобували сірку. Її мили в спецрозчинах і зливали у відстійники. На тих місцях, куди зливали ці розчини, утворилася кірка, через що земля перестала бути родючою. Відтак, треба було зняти верхній шар хімічно забрудненої землі, прокопати канали, засипати землею і вирівняти територію.

«В рамках пілотного проекту на цій території провели аналіз грунтів, аби зрозуміти, чи зможе тут щось рости. Аналіз показав, що тут багато кальцію, сірки, стронцію… Насправді нічого аж такого, щоб не дозволяло рослинності розвиватися нема. Але щоб щось росло, грунту необхідний кисень. Саме кірка, утворена зверху, блокувала доступ кисню і ріст дерев та трави», — розповідає виконавець проєкту, науковець «Львівської Політехніки» Степан Качан.

Степан Качан народився і виріс на цій території. Він пам’ятає, як виглядала ділянка до забруднення і довгий час мріяв повернути “життя” у це місце. “Конкурс ідей” став чудовою можливістю, щоб реалізувати задумане.

Виконаці проекту вже зняли верхній шар землі і розрівняли теориторію екскаватором. Після цього привезли родючий грунт і наприкінці вересня планують висадити дерева.

«Тут гарно ростуть берези, сосни. Плануємо висадити 1000 дерев. Садити дерева вже зголосилися місцеві школярі та голова Новояворівської територіальної громади», — каже Степан Качан.

Висадка нових дерев сприятиме зменшенню теплових стресів влітку та водній і вітровій ерозії, які частішають у зв’язку зі зміною клімату. Збільшення кількості зелених рослин — один з основних підходів при екосистемній адаптації до зміни клімату.

Третій проєкт «Створення полезахисних смуг у фермерському господарстві «Адоніс» на території Біосферного резервату «Розточчя».

Тут місцева вчителька і співвласниця ферми висадила дерева та кущі, аби зменшити негативний вплив вітрів та ерозійних процесів. Проєкт також допоможе покращити водний баланс та температурний режим на території, водночас заохочує аграріїв до природоохоронної діяльності та зменшення внесення мінеральних добрив.

«Ми висадили більше як 3000 дерев, висіяли багаторічну траву та квітучі рослини. Вибирали дерева характерні для нашої місцевості: дуб, липа, клен, калина та горобина. І ми не помилилися, бо їм тут комфортно!», — розповідає Леся Коваль, менеджерка місцевого фермерського господарства «Адоніс» у біосферному резерваті «Розточчя».

Восени тут провели мульчування, щоб підготувати землю до висадки дерев. Це зробили за допомогою соломи, яку зібрали після збору пшениці. Це зупинило ріст бур’янів, і зволожило грунт. Також мульчування запобігає перегріву ґрунту влітку і промерзання взимку. Це гарний приклад екосистемного підходу у адаптації до зміни клімату у сільському господарстві.

«Видно було, що попрацювали бактерії, землю була розпушена, не потрібно було давати міндобрива. Навесні ми висадили дерева. На цьому етапі ми доглядаємо за рослинами, прополюємо, спостерігаємо, щоб вони мали доступ до сонця», — розповідає Леся Коваль.

Цей проєкт реалізується в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI). Федеральне міністерство довкілля, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини (BMU) підтримує цю ініціативу на основі рішення, прийнятого Бундестагом Німеччини. Проєкт впроваджується Фондом Міхаеля Зуккова та Університетом сталого розвитку м. Еберсвальде з Німеччини разом з місцевою ГО.