Десняньский Біосферний Резерват

Деснянський біосферний заповідник

Біосферний Резерват Розточчя

Біосферний заповідник Розточчя

Шацький Біосферний Резерват

Біосферний заповідник Шацький

Cакури на Розточчі, або Чого нам чекати від зміни клімату

by

Блог заступниці директора з наукової роботи заповіднику «Розточчя» Галини Стрямець

Ми в Дубліні. Столиця Ірландії зустріла похмуро, з важких хмар здавалося ось-ось хлине дощ. У квітні українська команда прибула на EuroMAB - 2019. Це масштабна конференція для тих, хто працює у біосферних резерватах. Раз на два роки у різних містах відбувається конференція цієї мережі, яка існує в рамках Міжурядової наукової програми ЮНЕСКО MAB. Тут збираються фахівці з різних країн та галузей аби протягом чотирьох днів поділитися своїм досвідом. Бути учасником такої конференції - мрія кожного, хто працює у біосферному резерваті, бо туди з’їжджається специфічна публіка. І я серед них!

Стати учасником такої конференції не всім по кишені, лише оргвнесок становив 435 євро, плюс харчування, проживання, переліт. Але, оскільки, ці витрати покрила німецька фундація Міхаеля Зуккова – ми на місці.

Їдемо містом. Житлові будинки охайні, але невеликі, переважно двоповерхові, відчувається, що на острові земля має особливу цінність. В центрі міста величезні банери, присвячені нашій конференції, урочисте відкриття в мерії.

Ірландія – країна зі специфічним морським кліматом, кам’янистими грунтами, відповідно зі складнощами у галузі сільського господарства, проте вони чудово адаптувалися і використовують свої “сильні сторони”. От наприклад, тут добре росте … ревінь. З нього виготовляють ніжне варення, пастилу, мармелад і не повірите – рожеве шампанське!

Ще один приклад. Ми на екскурсії в замку, що розташований на території біосферного резервату. Здається, резерват – це природний об’єкт, але привабити туристів сюди можна не тільки рідкісною флорою чи фауною, чому б ні? Замок - невеличка триповерхова будівля, як належиться з старого каменю, товстими стінами, непомірно високими тесаними сходинками, ще й знаходиться на окраїні столиці. З вулиці глянеш, навіть не виникає бажання зайти, але… В цьому маленькому приміщенні нас зустрічали незвичайні екскурсоводи, а жителі середньовічного замку - повар, який розповідав і показував, що і як готували у ті часи мешканці, перукар-хірург ділився багатим досвідом своєї практики і демонстрував хірургічні інструменти, а стрілець в кольчузі навчав стріляти з лука. Ну і на сам кінець нам запропонували ароматний англійський чай з традиційною випічкою.

Проте найбільше мене вразило здатність побачити у звичному – незвичайне, у буденному – святкове. А в локальних змінах клімату – знайти позитив і використати його. Навіть візьмемо наші горіхи, з плодів грецького горіха, акліматизованого на наших теренах, що так добре плодоносить останнім часом, виготовляти грильяж чи інші смаколики, а не шукати кому за безцінь збути таку цінну сировину. В ознаках потепління - є теж переваги. Не буду розказувати про абрикоси і персики. Вони в нас уже достигають, хоча ще не дуже апетитні. Але, можливо, за кілька років, щоб побачити цвітіння теплолюбивої сакури не треба буде їхати до Ужгорода, а блідо-рожево диво окутає садиби Розточчя.

Я вже деревце посадила.

Вперше опубліковано на порталі ZAXID.NET.

Go back